| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Бібліотечна година, виставка, майстер - клас "Майстриня «наївного» живопису - Білокур Катерина Василівна"
|
| 10.02.2012, 16:35 |
Тема: Майстриня «наївного» живопису - Білокур Катерина Василівна
Мета: ширше познайомити студентів з життєвим і творчим шляхом Білокур Катерини Василівни та її продовжувачем студенткою Коломоєць Оленою. Створити композиції в техніці Катерини Білокур. Розвивати мислення, творчу уяву, фантазію, уміння бачи¬ти красу і гармонію довкілля. Виховувати естетичні смаки, любов до рідного краю, працьо¬витість, позитивне ставлення до «наївного мистецтва».
Завдання для студентів: створення композиції з елементів петриківського розпису за мотивами творів Катерини Білокур .
Ілюстративний матеріал: портрет та репродукції полотен К. Білокур, репродукції картин М. Приймаченко, зразки виконаних робіт, журнали, книги про К. Білокур.
Доля випробовує тих, хто надумав дійти якоїсь великої мети... Вони зі стиснутими вустами упер¬то сміливо і гордо ідуть до наміченої мети - крок за кроком все вперед і вперед... І таки досягають мети. І тоді доля нагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і ніким не перевершеного мистецтва.
Катерина Білокур
Хід
I. Організаційний момент
Викладач. Сьогодні тема бібліотечної години — Майстриня «наївного» живопису - Білокур Катерина Василівна. Ми глибше познайомимося із життям і творчістю Катерини Бі¬локур і на основі почутого і поба¬ченого створимо композицію.
II. Виклад нового матеріалу
Розповідь бібліотекаря. Дорогі, дорогі студенти та гості! Наша книжкова виставка присвячена 110-й річниці Катерини Василівни Білокур та хочу розпочати словами Пабло Пікассо, які він сказав у Парижі, у 1954 р. «Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ.».
В яскравому сузір'ї діячів культури українського народу пломеніє невгасимим вогнем зірка — Катерина Василівна Білокур — майстер народного, «наївного» декоративного живопису, народний художник України. Білокур є основоположником декоративного живописного натюрморту в українському народ¬ному мистецтві.
Ця жінка з високою душею, талановита і прекрасна, мовчки несла гірко-солодкий хрест своєї долі.
Викладач. Точна дата народження художниці невідома. Сама вона називала 25 листопада (7 грудня) - день Святої Великомучениці Катерини, 1900 року в с. Богданівка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії (тепер це Яготинський район Київської області). Померла 10 червня 1961року. Нині Київщина вшановує пам'ять своєї самобутньої, видатної землячки - художниці, котра була безмежно закохана в рідну землю, пишалася історією свого народу, примножувала культурні здобутки та безцінний духовний скарб рідної України.
І ведучий. Коли саме майбутня художниця почала малювати — сказати важко, але, очевидно, це відбулося не в дитинстві, а вже в отроцтві. Малювала вуглем на шматочках полотнини. У 14 років Катерину застали за цим безглуздим, як усі вважали, заняттям. Їй суворо заборонили малювати, доводилося робити це потайки.
ІІ ведучий. Збереглася, проте, така легенда. Сусід і родич Білокурів, Микита Тонконіг, власник водяного млина, був пристрасним театралом. Разом із однодумцями він організував щось на зразок театральної студії. Поставлені Тонконогом п'єси мали в селі чималий успіх. Знаючи, що Катерина Білокур «уміє малювати», мірошник попросив її допомогти з декораціями. Дівчина із задоволенням малювала, а пізніше і грала на сцені цього унікального «театру на воді».
І ведучий. Тож вдень Катерина мала працювати в полі та на городі, а в вечорі, впоравшись по господарству, потай від батьків вона до ночі малювала. Художник-самоучка спершу писала свої роботи на звичайних тканинах або фанері само¬робними фарбами (з буряка, бузини, калини, різних трав), сама виготовляла й кисті. Малювала, переважно, квіти, пейзажі та на¬тюрморти, іноді - портрети.
ІІ ведучий. У 20-х роках XX століття Катерина Білокур вперше покинула Богданівку, вона мала при собі два малюнки: «копія з якоїсь картинки» і начерк дідівської хати з натури, — виконаних уже не на полотнині, а на спеціально для цього придбаному папері та поїхала до Миргорода поступати. Та ні першого, ні другого разу намагання вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та Київському театральному технікуму не здійснилися. З огляду на відсутність у дівчини атестату про семирічну освіту, її не зараховували до будь-якого навчального закладу.
І ведучий. У другій половині 30-х років Катерина Білокур самостійно оволодіває технікою живопису. Одночасно з малюванням керує драматичним гурткому сільському клубі, де проявляється її неабиякий артистичний талант.
ІІ ведучий. Пізньої осені 1934 року зробила спробу втопитися в річці Чугмак. Її хворі ноги — наслідок дії крижаної води. Такою ціною здобула фактичну згоду батька на її заняття мистецтвом. Він сказав: «Ну, малюй, будь ти розпроклята! Лайки і доброго слова ти не слухаєш. А бити — я вже втомився з тобою б'ючись!» Мати Якилина Павлівна була, очевидно, тієї ж думки.
І ведучий. З цього моменту Катря Білокур почала самотужки опановувати ремесло художника. Малюнки вугіллям на шматочках полотнини залишилися в минулому, як і картини, створені фарбами власного виготовлення на картоні та фанері. Аквареллю й олівцем вона працювала мало й неохоче. Художницю більше приваблювали олійні фарби. Пензлі вона робила сама — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини: 9, 12 або 36. Для кожної фарби — свій пензлик.
ІІ ведучий. Невідомо, хто навчив її секретам олійного живопису, наприклад, ґрунтувати полотно (спочатку вона намагалася писати безпосередньо на полотні, але картини швидко темніли і жухли). Можливо, їй знову допоміг вчитель Іван Григорович Калита, теж художник-аматор, а можливо — іконописець із Смотриків, єдиний художник, якого поважав її батько.
І ведучий. Вже того ж 1934 року Катря Білокур створила «Берізку» — одну з 3 картин, що принесли їй всесвітню відомість. Через рік з'явилися «Квіти за тином» — інший прославлений шедевр.
ІІ ведучий.1939 року випадок змінив долю Катерини Білокур. По радіо вона почула пісню у виконанні уславленої Оксани Петрусенко. Почуте так вразило Катерину, що вона звернулася до співачки з листом, заадресувавши його: «Київ, академічний театр, Оксані Петрусенко».
І ведучий. Проте лист не загубився і дійшов до адресата. Доданий до нього малюнок калини на шматочку полотна вразив Оксану Петрусенко. Порадившись із друзями — В.Касіяном і П.Тичиною, вона звернулася у Центр народної творчості. До обласного центру надійшло розпорядження — з'їздити в Богданівку, знайти Катрю Білокур, поцікавитися її роботами.
ІІ ведучий. Богданівку відвідав Володимир Хитько, що очолював тоді художньо-методичну раду обласного Будинку народної творчості. Декілька картин сільської художниці він показав у Полтаві художнику Матвієві Донцову. І 1940 року в Полтавському будинку народної творчості відкрилася персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки, яка складалася лише з 11 картин.
І ведучий. Виставка мала величезний успіх. Катерину Білокур преміювали поїздкою до Москви. У супроводі В.Хитька художниця відвідала Третьяковську галерею, Пушкінський музей, музей Леніна. Якийсь час після цього вона навіть не могла працювати: «Куди мені бути художницею? Я — ніщо! Моя мазанина нікудишня! Я там таке бачила! Усе таке чудове, недосяжне для мене! Куди мені, дурній сільській дівці, і думати про якусь умілість! І хіба я можу щось путнє робити?!». Але заспокоївшись, вона знову і знову писала квіти.
ІІ ведучий. Далі вона напише «...Вже в молодості стала я кой у кого діставати книги і з них узнала, що є на світі такі люди — художники і яка в них робо¬та, ї якимсь чарівним, прекрасним показа¬лось мені те велике слово ХУДОЖНИК. От я й сказала собі, що чи рано, чи пізно, хоч на старості літ, а буду художником, буду — і все!» — писала вона в листі до вищих органів влади та керівництва України від 6 квітня 1950 р. Та прагнення винагороджуються. Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954).
І ведучий. Займалася народним декоративним живописом, представниця «наївного мистецтва». Квіти малювала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні — така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.
Бібліотекар. Царинний І.
На виставці творів Катерини Білокур
Збудили дівчину
Два їжачки серед півоній.
Зняли з голівок голубі брилі
І довго вибачались, подивовані
Розмаєм фарб на полотнянім полі.
Вона бузковий сік носила у відерцях
На стінах білих квіти малювала.
З тонким пензлем біля серця –
Навпроти місяця співала.
Зачарувала дівчина тим співом вечоровим
Оселі і діброви:
«У дитини чорні брови –
Щастя від любові.
У лелеки білі крила, -
Мальованки мила».
Зачарувала дівчина тим співом спілим
Малого коника – музику,-
Налаштував він скрипку невелику………..
Півонії ще довго хилитались.
Викладач. То ж давайте і ми сьогодні розглянемо маловідомі грані Коломоєць Оленою, нашої студентки, вашої одногрупниці та познайомимося з її творами.
Олена дасть майстер – клас та ми пофантазуємо та створимо чарівні квіти. Розповідь Олени Коломоєць.
Запитання до Олени.
ІІІ. Виконання поставленого завдання
Майстер – клас Олени Коломоєць.
(студенти малюють квіти).
Виставка робіт всіх учасників майстер класу.
VI. Підсумок бібліотечного заняття
Викладач. (Показ і аналіз виконаних робіт).
8 порад тому, хто хоче стати художником.
1. Художнику, краще бути багатим, ніж бідним; навчатися працювати пензлем так, щоб з – під нього народжувалися золото і дорогоцінне каміння.
2. Не бійся досконалості: ти її ніколи не досягнеш!
3. Щонайперше навчатися так малювати, як старі майстри. Потім ти зможеш творити так, як захочеш, і всі тебе будуть поважати.
4. Не втрачай очі, руки, ні тим більше голову: якщо ти станеш художником, вони тобі потрібні.
5. Якщо ти з тих хто думає, що сучасне мистецтво перевершить мистецтво Леонарда да Вінчі і Рафаеля, не берися за живопис і залишайся в стані блаженного ідіотизму.
6. Нічим не нехтуй у живописі, бо після твоєї смерті це мистецтво саме знехтує тобою.
7. У ліні немає шедеврів!
8. Якщо живопис не полюбить тебе, вся твоя любов до цього мистецтва буде марна.
Художнику малюй!
На цьому наше заняття закінчено. До нових зустрічей.
Використана література:
Інтернет-посилання:
1. Картинна галерея Катерини Білокур
2. Дарина Горова. Минуло 105 років від дня народження Катерини Білокур // Україна Молода, №234, 2005
3. Одержима живописом. Україна Молода. Номер 231 за 09.12.2010
Джерела
1. 100 найвідоміших українців /Бедрик-Білан Х., Безносик А., Гнатюк М. та ін. – К.: Орфей, 2005. – С. 539–544
2. Газета «Київщина регіональна» № 46 (09.1123.2011)
3. Журнал «Шкільна бібліотека», 10 2010.- С .85-87
4. Українська радянська енциклопедія. — К. : 1960. — Т. 1.
5. Катерина Білокур очима сучасників. — К. : Томіріс,2000.
6. Катерина Білокур. Фотокнига. — К. : ТОВ «Спалах», 2001.
7. Кіімова Л. В. Образотворче мистецтво. Наочний посібник. - К.-Х.: УЕ5ТА, 2007.
8. Образотворче мистецтво. 5—7 кл. — X.: «Ранок», «Веста», 2004.
9. Подоляка В. Д. її гіркий і солодкий хрест. Катерина Василівна Білокур // Шкільна бібліотека. — 2003. —
№ 10.
10. Роздобудько І. Катрусині квіти // Малятко. — 2008.— № 7.
3. Сайти з роботами:
1. http://www.everyday.com.ua/arts/bilokur/gallery.htm
2. http://www.bilokur.narod.ru/gallery.htm
3. http://beekeeping.com.ua/html/gallery.html |
|
Категорія: Напрями виховання | Додав: Ira
|
| Переглядів: 135 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
